Улюблені історії: «Пітер Пен».

Цього року ми святкуємо 65-річний ювілей легендарного мультфільму. Тож, як він з’явився на світ?

«Пітер Пен» – 14-ий повнометражний мультфільм Уолта Діснея, він вийшов на екрани в далекому 1953 році, хоча перші ескізи персонажів з’явилися на студії ще в 1940-му. Історія про вічного хлопчика, який живе у фантастичній країні Небувалії, про дітей з сім’ї Дарлінгів, що потрапляють разом із Пітером до неймовірних та захоплюючих пригод – це екранізація п’єси шотландського драматурга, письменника та журналіста сера Джеймса Метью Баррі.

Над мультфільмом працювали цілих вісім сценаристів, які мали адаптувати п’єсу та зробити її більш зрозумілою для маленьких глядачів. Мультфільм має певні відмінності від п’єси – наприклад в п’єсі пірат Гак намагається отруїти Пітера, а в стрічці залишає йому бомбу з годинниковим механізмом, замасковану під подарунок ніби від Венді, також, на відміну від п’єси, в мультфільмі Гак рятується від крокодила втечею. Окрім того Дісней наполіг на тому, щоб в його мультфільмі фея Дінь-Дінь стала повноцінним персонажем, а не просто цяткою світла, як в звичайних театральних постановках того часу. Анімація героїні була доручена Марку Девісу, який раніше створив Попелюшку, а пізніше – Аврору та Чаклунку зі «Сплячої красуні». В ті часи мультиплікатори використовували систему «калькування» –  фотографії живих акторів як прообрази для персонажів. Прототипом для Дінь-Дінь, маленької феї, стала популярна в ті часи актриса і типова «дівчина з обкладинки» – красуня Маргарет Керрі. Варто зауважити, що на разі образ Дінь-Дінь є свого роду візитною карткою Disney поряд з Міккі Маусом.

До створення музики до мультфільму було запрошено вісім композиторів, серед яких Олівер Уоллес, Семмі Кан та Ердман Пеннер. Створені ними мелодії роблять цей мюзикл й справді незабутнім.

Популярний мультфільм мав продовження – в 2002 році у нього з’явився сиквел «Повернення до Небувалії», а фея Дінь-Дінь фігурувала ще в декількох проектах студії – «Феї», «Турнір долини Фей», «Феї: Легенда про чудовисько» та ін.